Парові вареники з порічками, це моя головна страва літа. Майже цілий липень, від моменту, коли стигнуть ці ягоди і поки їх всі не знімемо з кущів ми робимо вареники.
За рахунок того, що тісто для вареників на кефірі і готуються вони на пару, їх можна з'їсти дуже багато і не мати важкості в шлунку. Тож користуємось нагодою і дарами природи.
Ох, у нас на єдиному кущику з червоною порічкою (хоча в дитинстві червону ми називали смородиною, але вона порічка, я ж бачу) поки ягоди стали солодкуватими, то їх вже на вареники не стане :)
Та все буде наступного року. Скучила за цими варениками, бабуся їх на дачі робила, ніколи не носили додому, це було зразу зірвати-і-зробити страва :)