Кожного разу поїздка до бабусі приправлена надзвичайними сюрпризами, і зазвичай, це солодкі смаколики. То тортики, то пиріжки. А цього разу бабуся прямо перевершила усі очікування, наготувала внученятам солодкі трубочки.
Для мене це одразу асоціація з дитинством, як ми з друзями бігали ледве не в єдиний на все місто магазин кулінарії, і купували за вимовлені у батьків гроші смаколики, і трубочка була для мене неабиякою розкішшю. І взагалі, згадувати те бідотсто і голоту інколи неможливо без сліз.
Хоч ми були всім задоволені і я не можу сказвти, що ми були обділені чимось. Навпаки, ми мали більше ніж достатньо. Сьогодні ж скільки не годи своїм дітям, їм все мало і мало. Але то вже зовсім інша історія. Сьогодні ж про те, як оці смачні трубочки не пролежали на таці і кількох годин. Та що там годин, в хвилинах відлік ішов )))) Як бліц - бац і нема. Ну шо тут скажеш, як з любов'ю і смачне, то і до ранку не втримати)
