Я в своєму віці вже чудово розумію, що не можу собі дозволити їсти як раніше. І зараз саме налаштовуюсь на те, щоб пройти весь цей шлях в -10 кг ще (поки що пройдено -7 кг), позбутись вісцерального жиру, може й вперше в життя досягнути кубиків, розім'яти суглоби, натренувати м'язи. Саме бо скрізь вже бачу інформацію про те, що це шлях до здорового довголіття, а "здоров'я вже не те".

Але я все життя любила пиріжки і все, що з цим близько, як піцца, тістечка, печивка. Тепер це для мене недозволений рівень насолоди, який я можу споживати час від часу. Я розумію, що цукор та хліби - це наразі для мене основна загроза, і весь час нагадую собі про ваги, і про те, як приємно бачити на них менші цифри )

Проте хочу зазначити, що денне голодування, яке я зараз практикую раз на десять днів, реально допомогло мені зрушити на тій вазі, на якій я довго товклась. Я тут не хочу радити, просто ділюсь досвідом, бо у всіх свої особливості, і жіночий організм не чоловічий тощо.